Маленькі діти, але не маленькі проблеми

   

     Я не математик, але якщо 40 розділити на 24, то у мене виходить менше двох хвилин на учня. Звичайно, є групові форми роботи, коли працюють всі і кожен. Але мене дуже турбує вивчення англійської у першому класі. Працюю за підручником А. Несвіт, маючи 1 годину на тиждень. Підручник складний і розрахований аж ніяк не на 1 годину. Діти вивчили багато римівок, пісеньок і т.д., але поставити правильну вимову та закріпити фрази можливо лише працюючи з кожною окремо взятою дитиною. Можливості сільської місцевості не передбачають додаткових занять з репетитором. Батьки усвідомлюють потребу в таких уроках, на жаль, набагато пізніше.
     Зараз дуже гостро ставиться питання про рівень володіння іноземною мовою випускниками шкіл. Основа закладається у початкових класах. Дитина, яка не вивчила букви вчасно, не навчилася читати разом з однолітками (в силу тих чи інших причин) автоматично втрачає інтерес до подальшого вивчення предмету. Пізніше дуже складно заповнювати прогалини, надолужувати втрачене.
     Цього року я для себе відкрила нові можливості. Я зрозуміла, що сподіватись зараз на сторонню допомогу марно. Чоловік власноруч встановив над  дошкою великий монітор від старенького компа, під’єднав до ноутбука, і у мене з’явилась можливість показувати на весь клас мультфільми, презентації. У 1 класі виручають діснеєвські навчальні мультики. Скачую їх з ютюбу. Похвалитись великою картотекою ще не можу, але маю вже алфавіт у піснях та презентаціях, години, модальні слова тощо. Можливість поповнювати є, хочеться вірити, що буде від цього і реальна користь.