Наша країна славиться чудовими співочими голосами. Ми вміємо та любимо співати. Ще зовсім недавно, декілька десятків років назад стомлені важкою фізичною працею люди поверталися додому з піснею. Вечір на селі розпочинався і закінчувався імпровізованими «співочими змаганнями» між гуртами. Так молодь проводила своє дозвілля. Скажете, це вже не актуально. А шкода! Якщо нам вдасться відродити забуті народні традиції, звичайно у новому форматі, то ми зможемо відродити і духовність.
Тема нашого дня «Я – пісняр». Волонтери (Солов'янова Н.О., Остахова Т.М.) створили маленьку співочу республіку. З самого ранку лунали чарівні голоси Квітки Цисик та Марії Матвієнко, Ярослава Яремчука та Піккардійської Терції.
Діти мали можливість спробувати свої сили у хоровому співі, розучуючи народні пісні. В перервах між співочими баталіями дуже доречними були конкурси та кросворди на пісенну тематику.
Порівнюючи народні українські та шотландські пісні, хоровий спів, діти дійшли висновку, що у кожного народу є щось своє особливе, але прагнення до свободи та незалежності – це те, що об’єднує нас.
Якщо після сьогоднішнього дня хоча б у одної дитини з’явиться бажання послухати українську пісню замість «попси», значить наш захід пройшов недаремно.
Немає коментарів:
Дописати коментар