субота, 24 жовтня 2015 р.

Сім раз відміряй - один раз відріж

   
     Може це виглядає з боку трохи і дивно, але я обурена через ЗНО з англійської уже вдруге.
Спочатку я разом з багатьма, обурювалась через те, що його ввели не подумавши про базу. Зараз, мене обурило те, що його відмінили так само дивно, як і ввели.
Чому? Поясню.
     По перше, перед тим, як про щось дуже голосно заявляти, або, тим паче, приймати рішення в масштабах країни, мабуть, варто спочатку проаналізувати та спрогнозувати наслідки.
Мене завжди цікавило питання, хто працює там «високо» і за що їм платять зарплату?
     Я, як вчитель, маю зважувати кожне своє слово, кожен вчинок. Я не маю морального права помилятися, адже працюю з дітьми. Наші необережні слова можуть не просто образити дитину, а, навіть, зламати їй психіку. Тобто. я відповідаю за свої слова і вчинки. А чому не відповідають за свої рішення ті, хто набагато «вище» нас.
    По друге, вся ця історія з відміною ЗНО нагадує мені сімейну сцену. Варто було дитині «розкрити рота» і голосно «заверещати», як наші «батьки» відразу відмовились від усіх своїх заборон та покарань.
     Слухайте, але варто щось робити і з чогось починати.
     Я дуже сумніваюсь, що на наступний рік, щось кардинально зміниться у викладанні англійської і діти та батьки з великим задоволенням зустрінуть новину про введення ЗНО.
     Мені дуже подобається «небагатослівний» тип людей. У них завжди виходить щось зробити без зайвих слів та галасу. А коли це корисна справа, то люди обов’язково її помітять та оцінять. От якби так і нашим «батькам»!


понеділок, 12 жовтня 2015 р.

Куди піти вчитися

   
      Сьогодні зустріла вислів: «Ідеальний вчитель, це той, що любить свою роботу і дітей». Хіба це багато? Тоді у школах мають бути всі ідеальні вчителі. У чому ж проблема? Мабуть, однозначної відповіді не існує. На жаль, це цілий комплекс проблем не лише в освіті, а в цілому суспільстві.
      Цю замітку хочу присвятити випускнику школи. Перед тим, як обрати педагогічний вуз запам’ятай:
  1.  Не буває багатих вчителів (ані крутих машин, ані будинків, ані відпочинків на Мальдівах);
  2. Не буває здорових вчителів (стреси та нервове напруження рано чи пізно дають про себе знати);
  3.  «Світова слава» тебе чекає лише на День Вчителя (раз в рік);
  4.  Кожну хвилину, проведену у громадських місцях, ти повинен пам’ятати, що ти вчитель (поряд твої учні);
  5. На тебе чекають конспекти, конкурси, доручення в позаурочний час.
      Я могла б ще перераховувати «переваги» цієї професії, але на перший раз, думаю, достатньо. Лише тоді, коли ти приймаєш все вище перераховане, ти повинен подавати документи до педвузу. Повір, це не те місце, куди варто іди навчатися лише через те, що у тебе низький прохідний бал, або хтось порадив. Щоб присвятити себе цій професії мають бути більш вагомі аргументи. Це не просто гарні слова – це моє переконання після багатьох років роботи в школі.
Віддай людині крихітку себе.
За це душа поповнюється світлом…
Л.Костенко
       Прислухайся до слів поетеси і тоді ідеальних вчителів у наших школах стане набагато більше.

середа, 7 жовтня 2015 р.

«Чужому навчайтесь, але й свого не цурайтесь!»

   
     Скажіть, будь ласка, невже наскільки бідна наша українська мова, що потрібно масово підшуковувати іноземні слова та вводити їх у активний словник? Я не заперечую, що з появою нової техніки у нашій мові з’явились «смартфони» та «ноутбуки», але категорично проти необгрунnованого забруднення милозвучної української мови словами іншомовного походження.
     Це не нова проблема і про неї багато говорять, але сьогодні нам варто звернути особливу увагу на неї, щоб зберегти мову, культуру, державу.
Зараз я готуюсь до чергового освітянського конкурсу і вирішила поділитись наболілим. Сьогодні я детально вивчала філософськи праці вітчизняних та зарубіжних вчених. Для чого? Змушена була розбиратися з трактуваннями та змістом «гносеологічно-аксіологічного» компоненту. Я розумію, що будь яка людина з вищою освітою може, при бажанні, оволодіти певною термінологією, але чи варто? Є рідна українська мова і будь яку думку можна виразити нашими рідними словами.
      А чи чули ви про новітню теорію інтегрованого морального виховання Реста ? Не поспішайте шукати і копіювати. Наші прабабусі виховували наших бабусь саме по цій методиці – виховання порядної дитини на принципах християнської моралі. Чим більше я знайомлюсь з чужим, тим більше розумію, що все це «нове» - добре забуте «старе». Я не заперечую. що є багато цікавих речей, які варто переймати, але спочатку згадаймо те цінне, що є в нас самих, наше, українське! Чомусь в усьому світі полотняна сорочка дорого цінується, чомусь переплачують за натуральні сільські харчі, цінують чисте повітря та воду та ін..
Згадаймо «Чужому навчайтесь, але й свого не цурайтесь!»