«Чужому навчайтесь, але й свого не цурайтесь!»

   

     Скажіть, будь ласка, невже наскільки бідна наша українська мова, що потрібно масово підшуковувати іноземні слова та вводити їх у активний словник? Я не заперечую, що з появою нової техніки у нашій мові з’явились «смартфони» та «ноутбуки», але категорично проти необгрунnованого забруднення милозвучної української мови словами іншомовного походження.
     Це не нова проблема і про неї багато говорять, але сьогодні нам варто звернути особливу увагу на неї, щоб зберегти мову, культуру, державу.
Зараз я готуюсь до чергового освітянського конкурсу і вирішила поділитись наболілим. Сьогодні я детально вивчала філософськи праці вітчизняних та зарубіжних вчених. Для чого? Змушена була розбиратися з трактуваннями та змістом «гносеологічно-аксіологічного» компоненту. Я розумію, що будь яка людина з вищою освітою може, при бажанні, оволодіти певною термінологією, але чи варто? Є рідна українська мова і будь яку думку можна виразити нашими рідними словами.
      А чи чули ви про новітню теорію інтегрованого морального виховання Реста ? Не поспішайте шукати і копіювати. Наші прабабусі виховували наших бабусь саме по цій методиці – виховання порядної дитини на принципах християнської моралі. Чим більше я знайомлюсь з чужим, тим більше розумію, що все це «нове» - добре забуте «старе». Я не заперечую. що є багато цікавих речей, які варто переймати, але спочатку згадаймо те цінне, що є в нас самих, наше, українське! Чомусь в усьому світі полотняна сорочка дорого цінується, чомусь переплачують за натуральні сільські харчі, цінують чисте повітря та воду та ін..
Згадаймо «Чужому навчайтесь, але й свого не цурайтесь!»