Один із великих людей сказав:"Я знаю, що я знаю мало, але я зроблю все, щоб знати більше". Як просто і глибоко одночасно. Як би ми зуміли донести до кожної дитини всю повноту цього вислову, наша країна була б переповнена геніальними людьми.
Сьогоднішнє занятття з волонтером показало дітям, що їм є до чого прагнути. Приємна новина - їх розуміють, отже вони можуть спілкуватися. Але є ще одне - навчитись розрізняти акценти у вимові, правильно вживати синоніми, знати історичні факти, повязані з історією того чи іншого слова, - не так вже і просто. Це потребує багаторазових повторень, зусиль, а головне - бажання.
Так, саме бажання пізнавати щось нове, усвідомленння величезного багажу знань та інформації, що нас оточує - спонукає відкривати все нову і нову книгу.
Я впевнена, що не часто вчителі бачать дітей, які на канікулах з задоволеннням ідуть до школи і, мало того, не поспішають її залишати по закінченнні занятття. А в нашому таборі саме так!
Що ми з того маємо? Якщо не брати до уваги Фізичне та емоційне виснаженння, то величезне моральне задоволенння від зробленої роботи.
"Вчитель не професія, а діагноз" і у кого він підтрверджений, той мене зрозуміє!?
Немає коментарів:
Дописати коментар