На виховних годинах, різноманітних заходах ми вчимо дітей доброти, але часто, на жаль, слова залишаються лише гарними словами. А, як виявилось сьогодні, робити добро - це приємно і потребує вже й не так багато зусиль. Завдяки голові сільської ради Котик Т. М., яка надала транспорт, приватному підприємцю Фещину В. В., який виділив кошти на придбання канцтоварів та іграшок, та власним зусиллям десятикласників було зроблено свято для маленьких сиріт. Вони досхочу награлися у різноманітні ігри, разом намалювали "Дерево бажань", похвалилися своїми талантами.
Плакали протягом свята, на диво, не малеча, а десятикласниці. Час, проведений у цьому закладі, на мою думку, був більш важливим саме для них. Я переконана, що вони на все життя запам'ятають очі двохрічної Вікусі та ще двадцяти вихованців. Пояснювати роль сім'ї, її важливість та значимість для дитини, у мене уже не буде потреби. По дорозі додому старшокласники з усією серйозністю обговорювали причини, з яких дорослі могли залишити своїх дітей. Якщо ми зможемо заставити кожного задуматися над цим, то сиротинці зникнуть.
Варто вчити наших дітей робити хороші справи, нехай маленькі, але такі важливі для них самих.
Немає коментарів:
Дописати коментар