Робота та задоволення

     На днях відбулася зустріч випускників 2005 року. Наведу довідку, щоб ви мали уявлення про цей випуск. В класі було 27 учнів (6 дівчат, решта хлопці). Я була класним керівником у них лише у 10 -11 класах. Діти мали середній рівень знань і масу «енергії та задумів». Вчителі було не в захваті від цих учнів, але знаєте, що відрізняло їх від теперішніх випускників? Вони були не байдужі до чужого горя, вміли співчувати та підтримати, у них не було агресивності. Мені, як класному керівнику, було досить легко працювати з ними. І, як не дивно, опорою завжди були оті «важкі» підлітки. Я була дуже здивована, коли дізналася, що більшість з них здобула, або ще здобуває вищу освіту. Всі  працюють, щоб забезпечити родину, будують кар’єру та плани на майбутнє.
     Я часто замислююсь, чому з кожним роком все важче і важче працювати у школі? Держава не дбає  про престижність професії вчителя, батьки байдуже відносяться і до школи і до виконання своїх обов’язків, наші діти міняються і то не в кращий бік – все це існує попри наше бажання, але має бути вихід. Робота, яка не приносить а ні матеріального, а ні морального задоволення не має сенсу!
     По-моєму, причина багатьох негараздів в нас самих. Не варто намагатися змінити систему в цілому, потрібно змінитися кожному з нас окремо. Вчитель не має морального права формально ставитися до своєї роботи. Кажуть, що помилки лікарів видно відразу, а вчительські – через певний час. Ми зобов’язані лікувати дитячі душі, щоб в майбутньому виросли здорові громадяни.
     Потрібно небагато – не просто слухати дитину, а намагатися її почути. Зовсім не кожен може осилити складні навчальні предмети, але у  кожному варто посіяти зерно людяності, доброти та справедливості.

Закриття мовного табору

    Сьогодні відбулося свято закриття мовного табору. Діти висловили свої думки про заходи, які були їм запропоновані. Відзначили волонтерів, чия праця їм найбільше сподобалася.
     На святковому дитячому концерті лунали пісні, вірші, гуморески. Дівчатка реалізували свою мрію і створили власний танець, який дуже сподобався глядачам.
     Аналізуючи проведену трьохтижневу роботу можна стверджувати, що проведення таких таборів є доцільним. Хоча варто додати, що оптимальна тривалість, на мою думку, має бути два тижні. В роботі нашого табору ми залучили 12 волонтерів і кожен затратив досить багато часу на підготовку заходів. Перефразую класиків «краще менше та краще».
     Плануючи проведення в майбутньому такого табору варто зважити на місце його розташування. Оптимальним варіантом було б використання базових оздоровчих таборів з необхідними приміщеннями та базою, адже школа у дітей асоціюється з уроками, а не з оздоровленням та розвагами.
     Ще одною важливою складовою у роботі такого табору має стати волонтер та вихователь. Не всі, хто володіє іноземною , мовою може працювати з дітьми. Протягом навчального року варто подумати над підбором волонтерів та їх навчанням. Матеріали для занять можна елементарно знайти в Інтернеті, але у людини мають бути основи знань з педагогіки, психології, а основне, бажання працювати з дітьми.

Мовний табір. Пісенна країна

     Наша країна славиться чудовими співочими голосами. Ми вміємо та любимо співати. Ще зовсім недавно, декілька десятків років назад стомлені важкою фізичною працею люди поверталися додому з піснею. Вечір на селі розпочинався і закінчувався  імпровізованими «співочими змаганнями» між гуртами. Так молодь проводила своє дозвілля. Скажете, це вже не актуально. А шкода! Якщо нам вдасться відродити забуті народні традиції, звичайно у новому форматі, то ми зможемо відродити і духовність.
     Тема нашого дня «Я – пісняр». Волонтери (Солов'янова Н.О., Остахова Т.М.) створили маленьку співочу республіку. З самого ранку лунали чарівні голоси Квітки Цисик та Марії Матвієнко, Ярослава Яремчука та Піккардійської Терції.
     Діти мали можливість спробувати свої сили у хоровому співі, розучуючи народні пісні. В перервах між співочими баталіями дуже доречними були конкурси та кросворди на пісенну тематику.
     Порівнюючи народні українські та шотландські пісні, хоровий спів, діти дійшли висновку, що у кожного народу є щось своє особливе, але прагнення до свободи та незалежності – це те, що об’єднує нас.
     Якщо після сьогоднішнього дня хоча б у одної дитини з’явиться бажання послухати українську пісню замість «попси», значить наш захід пройшов недаремно.

Мовний табір. Символи та символіка

     Кожен з нас знає, що державними символами України є синьо-жовтий прапор та герб. Серед народних символів назвемо: калина, верба. Хтось додасть, що сало та вареники теж є символами нашої держави.  Коли з останніми все зрозуміло  (це те, що росте, або їдять люди), то пояснити походження кольорів прапора або знаки на малому гербі зможуть одиниці. Тема дня вибрана невипадково «Я -геральдист», адже ми повинні познайомитися хоча б з основними принципами науки про герби.
     Волонтери (Дерещук Н.М., Шевчук Л.М.) в ігровій формі здійснили екскурс в минуле, розкриваючи основні теорії виникнення гербів та прапорів. Діти самостійно вибрали найбільш поширені зображення тварин, рослин, предметів, що зустрічаються на сучасних державних символах. Дуже цікавим був процес створення спільної презентації «Історія Англії та квіти». Повністю реалізувати свою фантазію діти змогли під час роботи над створенням та захистом власних проектів «Мій родинний герб».
     Навчання, як і виховання, безперервний та безкінечний процес. Варто показати дитині, що існує безліч цікавої інформації і бажання постійно дізнаватись щось нове має стати звичайною потребою будь-якої цивілізованої людини.
 

Мовний табір. Картинна галерея

     Найголовніша новина – повернення до цивілізації. Нам увімкнули електроенергію!
     Сьогодні діти мали можливість не тільки смакувати гарячі страви у шкільній їдальні, а і вибрати справу за своїми уподобаннями. Один з волонтерів (Морозов Б.С.) організував майстер – клас з рукоділля: вишивка бісером, в’язання, ліплення, малювання. Вибирай, що тобі до душі. Інший волонтер (Солов’янова Н.О.) повела дітей залами національної галереї у Лондоні, «умовно», звичайно, адже тема дня була «Я – мистецтвознавець».
     Презентація, яку підготувала наш волонтер, ознайомила дітей з творчістю відомих британських митців. Цікавим продовженням мистецького екскурсу була фотовиставка репродукцій творів Т.Г.Шевченка Національного музею у Києві.
     Завдяки роботі наших волонтерів, діти змогли відчути атмосферу, що зазвичай панує у картинних галереях та музеях.