Віра та зневіра

   

     Колись  давно почула цікаве порівняння досягнення цілей, які ми ставимо собі в житті, з перепливанням річки. Коли ти стоїш на березі річки і хочеш перепливти на інший бік, тобі потрібно пливти трішки вище наміченої цілі, адже тебе, хочеш ти чи ні,буде зносити течія. Так і в житті, ставлячи перед собою мету, потрібно завжди пам’ятати, що реальні події внесуть свої корективи.
     Дуже важливо, щоб дитина вірила у власні сили. Безперечно, що в першу чергу, батьки повинні виховувати впевнену у собі дитину. Вчитель має підтримати на правильно спрямовувати її у подальшому розвитку. Ні в якому разі не потрібно «впевненість та віру в власні сили» плутати з самовпевненістю та нахабством.  Можна часто спостерігати, як при перших невдачах, у дитини пропадає інтерес  до того чи іншого завдання. Якщо ви зможете без зайвого тиску, переконати її спробувати ще раз і тактовно допоможете в цьому – перша сходинка до вершини, яка називається «віра в себе», подолана. Попереду довгий і важкий шлях злетів та розчарувань, але по ньому дуже комфортно та легко іти, якщо поряд  є хоча б одна людини, який ти довіряєш і в який ти впевнений як сам у собі.